На 26 грудня стало відомо, що Швеція наблизилася до вступу в НАТО, оскільки комітет з закордонних справ турецького парламенту схвалив протокол щодо членства цієї північної країни в військовому альянсі.
Хоча президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відмовився від своїх резервів стосовно членства Швеції під час саміту НАТО в липні, проте на ратифікацію законопроєкту та згоду парламентського комітету знадобилося кілька місяців.
Туреччина висловила підтримку протоколу про членство Швеції
Довгоочікуваний протокол тепер повинен пройти затвердження повним складом Генеральної асамблеї, і наразі не відомо, як швидко це питання буде внесено на розгляд.
Швеція та Фінляндія відмовилися від свого багаторічного нейтралітету і прагнуть вступу до НАТО через підвищене занепокоєння щодо безпеки після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Фінляндія вже стала 31-м членом НАТО на початку цього року після ратифікації її заявки парламентом Туреччини.
Угорщина, єдина країна НАТО, яка утримується від вступу Швеції, поки не оголосила про терміни ратифікації.
Опозиція Туреччини до вступу Швеції в НАТО: перешкоди та підсилення заходів безпеки
Туреччина зволікала з підтримкою вступу Швеції в НАТО через опозицію, яка виникала з переконання, що Швеція виявляє надмірну “м’якість” щодо прихильників курдських бойовиків та інших груп, які Туреччина вважає загрозою безпеці. Серед них особи, пов’язані з Робітничою партією Курдистану (РПК), яка веде повстанську боротьбу в Туреччині, і особи, причетні до спроби перевороту у 2016 році.
Минулого року Туреччина, Швеція і Фінляндія узгодили заходи щодо розв’язання безпекових питань, що вразили Анкару. Швеція відповіла на це посиленням антитерористичного законодавства та збільшенням кримінальної відповідальності за підтримку екстремістських організацій.
Проте серія антитурецьких та антиісламських протестів у Стокгольмі, включаючи спалення Корану, також розгнівала уряд Ердогана та турецьку громадськість. Попри засудження шведським урядом цих дій, Туреччина критикувала Швецію за те, що вона допускає вияви антимусульманських настроїв, користуючись свободою слова, передбаченою шведськими законами.
Що спонукало Туреччину до зміни свого рішення щодо підтримки вступу Швеції в НАТО?
Нова позиція Туреччини виникла внаслідок декількох ключових подій. По-перше, Швеція вжила заходів у відповідь на занепокоєння Туреччини щодо безпеки, посиливши свої антитерористичні закони. НАТО також призначила спеціального координатора з питань боротьби проти тероризму, що сприяло зміні думки Туреччини.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час саміту Альянсу в липні заявив, що Швеція готова активно підтримати зусилля щодо активізації процесу вступу Туреччини до ЄС. Швеція також обіцяла поліпшити митні процедури та працювати над впровадженням безвізового режиму для турецьких громадян.
Після невдалого входження Туреччини до ЄС у 2018 році через проблеми з правами людини та демократією, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пов’язав членство Швеції в НАТО зі спробами отримати винищувачі F-16. Це стало однією з умов для зміни позиції Туреччини.
Уряд США підтримує запит Туреччини на придбання винищувачів F-16, але є опозиція в Конгресі США. Туреччина намагається придбати 40 нових F-16 та модернізаційні комплекти для чинного флоту.
Туреччина схвалила вступ Швеції до НАТО: що призвело до зміни рішення?
Затвердження парламентським комітетом відкривається шлях для обговорення та ратифікації протоколу про приєднання Швеції до НАТО Генеральною асамблеєю. Після цього протокол має бути підписаний президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом для набуття чинності.
Партія Ердогана та її союзники мають більшість у 600-місному парламенті, але президент Ердоган заявив, що рішення залишається за законодавцями. Націоналістичні союзники його партії висловлюють незадоволення щодо членства Швеції та звинувачують членів НАТО у байдужості до загрози від Робітничої партії Курдистану (РПК).
У цьому контексті курдські бойовики спробували проникнути на турецьку базу на півночі Іраку, що призвело до дводенних сутичок і загибелі 12 солдатів.
Ісламістські партії, розчаровані відсутністю реакції західних країн на військові дії Ізраїлю в Газі, можуть проголосувати проти законопроєкту.
